Последние новости Украины и мира

alt
Программы Красная карточка За неоплачену комуналку заберуть квартиру? – "Червона картка" №918
#Політика #Корупція #Гроші #Комуналка
За неоплачену комуналку заберуть квартиру? – "Червона картка" №918
03.06.2019 , 17:42
Андрей Томский
118
15

Готуйтеся до особливого: сьогоднішні мешканці квартир завтра можуть стати бомжами.

Я сподіваюся, всі пам'ятають про те, що в Україні стартувала комунальна революція? Ось уже майже місяць як набуло чинності більшість пунктів нового закону про ЖКГ, ще частина – на підході. Нововведень багато – від пені на борги по комуналці і абонплати, до управителів і переукладання договорів з постачальниками послуг. Причому, якщо, наприклад, з пенею все більш-менш ясно – стануть нараховувати по 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення (3,65% річних), то з іншими новаціями є нюанси. Які можуть рано чи пізно привести до того, що сьогоднішні мешканці квартир завтра можуть стати бомжами.

З цією ситуацією розбирається Андрій Томський – автор і ведучий програми "Червона картка", черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу Rabinovich TV в понеділок, 3 червня.

Як кажуть експерти, навмисно чи ні, але в законі дуже сильно перегинається палка щодо деяких моментів. Скажімо, комунальникам чогось підвищили статус, дозволивши не тільки обслуговувати будинки, а й управляти ними. Виходить, що звичайний ЖЕК, отримавши на зборах мешканців більшість голосів, зможе розпродавати нежитлові приміщення. Це далеко йде ниточка: пара-трійка правок до закону, і, дивись, управителі зможуть відчужувати не тільки підвали і горища, а й квартири.

Крім того, новий закон остаточно переклав всі витрати з утримання будинків на гаманці самих мешканців. В тому числі, і такі рекордні за вартістю, як, наприклад, капітальні ремонти. В Україні понад 220 тисяч багатоквартирних будинків, в яких проживає понад 25 мільйонів жителів країни. Лише 8% багатоквартирного житлового фонду можна вважати "молодий" забудовою, 92% – це забудова до 1991 року: радянська і царська. Більше 70% багатоквартирних будинків експлуатуються вже 50 років і більше. Кожен третій будинок потребує капітального ремонту вже сьогодні! Просто усвідомте масштаби проблеми. Але відтепер капітальний ремонт будинків – це проблема і обов'язок самих мешканців, і частково – право органів місцевого самоврядування брати участь у допомозі мешканцям. У грошовому вираженні на це треба більше 1,5 трильйона гривень, тобто близько 60 тисяч гривень на кожного жителя багатоповерхівки.

Що у нас там ще цікавого, на чому держава може заробити? Так багато на чому. Навіть на пені. У новому законі про ЖКГ прописано, що українці зобов'язані оплачувати рахунки до 20 числа кожного місяця. По закінченню цього терміну за кожен день прострочення буде нараховуватися борг – 3,65% річних. На перший погляд, сума не така вже й велика. Скажімо, якщо ви заборгували тисячу гривень, то в день потрібно платити зверху по 10 копійок. Але в масштабах всієї країни, з огляду на те, що борги населення за комуналку вже досягли 75 млрд гривень, виходить не так вже й мало – 7,5 млн гривень в день. Непогана домога для постачальників послуг. Правда, поки не зовсім ясно яка дата стане відправною точкою для нарахування пені. Вона може нараховуватися з моменту виникнення заборгованості після укладення договору про надання послуг.

Але поки нових договорів ні в кого немає. Їх ще тільки належить укласти. Виходить, що і введення пені автоматично переноситься на більш пізній термін. Втім, експерти допускають, що постачальники спробують "одружити" старі і нові борги, адже в платіжках вони завжди підсумовуються. І стануть виставляти мешканцям багатоповерхівок підвищені рахунки вже з цього місяця.

До речі, на нових договорах хотілося б зупинитися докладніше. У законі прописано їх три види – індивідуальні, колективні та колективні для ОСББ. Як саме вони повинні виглядати – поки ніхто не знає. Зразок типового договору повинен бути затверджений окремим підзаконним актом.

Індивідуальні договори будуть укладатися громадянами безпосередньо з постачальниками в тому випадку, якщо є квартирний лічильник на послугу. Скажімо, по електроенергії або газу (прямі договори з енергокомпаніями є і зараз). Якщо є тільки лічильник на будинок, наприклад, по опаленню, то тоді потрібно підписувати колективний договір. Якщо є і домовик, і індивідуальний лічильник (скажімо, на воду або опалення), то може бути два договори – і індивідуальний, і колективний. При цьому індивідуальні договори передбачають, що послуга буде доставлятися прямо в квартиру, а колективні – тільки до будинку. Тобто, якщо станеться якийсь збій всередині будинкових мереж, постачальник послуги за це вже не відповідає.

Ще одне нововведення закону про ЖКГ – так звана абонентська плата. Її буде зобов'язаний платити кожен житель багатоповерхового будинку, який уклав індивідуальний договір з постачальником. Незалежно чи користувався він послугою, чи ні. Скажімо, якщо вас місяць не було вдома, і гарячу воду ви навіть не включали, то рахунок за неї вам прийде з нульовими показниками, а ось абонплату платити все одно доведеться. Так само буде із опаленням, водовідведенням та іншим. Зараз українці теж це все оплачують, тільки сума закладена в тариф і не вказується окремо. Так що загальний платіж – за саму послугу і абонплата – змінитися не повинен. Але це для тих, хто користується послугами. Якщо ж ні – значить з вас "поимели".

Окремі договори мешканцям багатоповерхівок доведеться укладати з керуючими. Це можуть бути як традиційні ЖЕКи, так і приватні контори. Управляти будинком може і ОСББ, якщо тільки пройде сертифікацію. "Є курси для керуючих при КПІ та КНЕУ, але випускають лише по кілька десятків сертифікованих фахівців, чого в масштабах країни дуже мало", – говорить Попенко. Правда, це не травнева норма. На пошук керуючого громадянам дали ще рік. Але, як кажуть експерти, українцям потрібно "щось думати" вже зараз. Адже якщо до травня 2020 роки люди самі не виберуть свого управителя, місцева влада отримає право призначити його примусово.

Це дуже небезпечна новація. Може дійти і до відчуження квартир – скажімо, якщо горе-керівник віддасть весь будинок в заставу за кредитом. Тобто нас чекає нова хвиля махінацій з управителями і різного роду пройдисвітами, які зуміють втертися в довіру до мешканців.

Ще момент. За новим законом, мешканці самі повинні приймати рішення про капремонт і самі збирати на нього гроші. З одного боку, капремонти робляться не так часто. Припустимо, жителі новобудови за 30 років зуміли б зібрати потрібну суму. Але де її акумулювати і як зберігати. За ідеєю, потрібні спеціальні банківські програми, депозити, що дозволяють хоча б захистити ці кошти від інфляції. Нічого цього немає.

З урахуванням зношеності житлового фонду в Україні це може стати великою проблемою. Адже терміни експлуатації хрущовок і багатьох панельних будинків добігають кінця. Але знаєте, що ще в новому законі не дуже красиво виглядає? А те, що замість того, щоб дати людям зекономити, раз їм вже доводиться робити ремонти за свої гроші, простір для маневру, яке дозволило б мешканцям скоротити витрати, помітно обмежили. Скажімо, навздогін новим законом про ЖКГ, Мінрегіон прийняв нормативку, яка істотно ускладнює (а фактично забороняє) відмова від централізованого опалення. Раніше цей процес був менш регламентованим. Зараз з'явилися умови. По-перше, потрібно отримати згоду власників 50% плюс 1% житлоплощі будинку, по-друге, "добро" від місцевої влади, об'єкт має відвідати спеціальна комісія, і тільки в міжопалювальний період, по-третє, потрібні певні електричні потужності для установки індивідуального котельні. Зрозуміло, що такий шлях виконати пересічному громадянину в реальності неможливо.

Швидше за все, скоро ми відчуємо і інші новації, про які ще не замислювалися і на які ніхто в новому законі уваги не звернув. Тому що вони там напевно є. І ми обов'язково вам про них розповімо.

Ви дивилися програму "Червона картка". До побачення.

Читайте нас в Facebook і Тwitter, також підписуйтесь на канал в Telegram, щоб завжди бути в курсі важливих змін в країні і світі.

останні новини