Последние новости Украины и мира

alt
Программы Красная карточка Реформа влади довела вчителів до бунту, – "Червона картка" №1022
#Гроші #Протести в Україні
Реформа влади довела вчителів до бунту, – "Червона картка" №1022
07.11.2019 , 18:00
Андрей Томский
70
15

У більшості шкіл України ситуація зараз напружена до краю.

В Україні масово бунтують вчителя. В кінці жовтня кілька тисяч педагогів з усієї країни влаштували акцію протесту під стінами парламенту. У них накопичився цілий список претензій до влади. Це, перш за все, вирішення питань із зарплатою.

Як ми вже розповідали, ще влітку Кабмін розпорядився підвищити вчительські оклади на 20-70%, але потім влада пішла у відмову. Постанова уряду не скасовують, але грошей на підвищення зарплат поки не знайшли. Останньою краплею став анонс нових законодавчих ідей. Зокрема, в закон про повну загальну середню освіту хочуть закласти норму про збільшення навантаження на педагогів. Їм хочуть встановити обов'язкову 40-годинний робочий тиждень, а також зняти доплати за престижність вчительської праці, перевірки зошитів, заміну уроків та інше. Також обговорюється сертифікація педагогів і робота за контрактами.

Детальніше про це розповість Андрій Томський – автор і ведучий програми "Червона картка", черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу Rabinovich TV у четвер, 7 листопада.

Примітно, що вчителі обурювалися готуються новаціями вже давно, але все ж вирішили дочекатися канікул, і тільки тоді вийшли на масові протести - щоб не зривати навчальний процес. Вчителі взагалі-то народ мирний. Щоб вони вийшли на вулиці, це треба вже довести людей до ручки. І, судячи з усього, такий момент уже настав. Чому ж вчителі підняли бунт, і чи підуть влади їм назустріч. Адже на заявлене підвищення зарплат потрібна сума в 5,5 млрд гривень, якої в бюджеті на ці цілі ніхто передбачати не збирається. Вчителі на акцію протесту прийшли під стіни парламенту, в основному, з "зарплатними" плакатами. Мітингувальники порахували, що вчителі повинні отримувати не менш як 7 700 гривень в місяць, тоді як зараз середня зарплата українських вчителів – до 4 тис. гривень, тобто, багато хто отримує навіть менше мінімалки.

Підвищення зарплат педагогам пообіцяло ще колишній уряд Гройсмана. Кабмін прийняв відповідну постанову вже буквально в останні дні своєї роботи. За нього освітян вивели з-під загальною зарплатної формули для працівників бюджетної сфери (коли оклад прив'язаний до тарифної сітки) і встановили залежність їх доходів від прожиткового мінімуму. Так, в наступному році вчительська мінімалка не повинна бути нижче 2,5 прожиткових мінімумів, тобто, від 5 000 гривень, з 2021 року - три, а з 2023 року – чотири прожиткові мінімуми. Тодішній прем'єр Володимир Гройсман пообіцяв, що разом з усіма доплатами зарплата молодого педагога становитиме не менш як 7 000 гривен. Експерти вважають, що Гройсман, йдучи з влади, просто "підставив" новий Кабмін, адже незрозуміло де взяти гроші на підвищення зарплат, а за підрахунками глави Міносвіти Анни Новосад, на це потрібно близько 5,5 млрд гривень. Але зараз педагогам готують чергові нововведення, які автоматично анулюють постанову Гройсмана.

В законопроект про повну загальну середню освіту хочуть внести ряд правок. Зокрема, пропонується кардинально поміняти зарплатну систему. Наприклад, наполягають на відмові від численних учительських доплат (за престижність праці, класне керівництво, перевірку зошитів, заміни та інші), які сьогодні складають від 5% до 50% в структурі вчительської зарплати. Представники партії Голос в парламенті стверджують, що надбавки виплачуються без прив'язки до професійного рівня педагогів, тому у педагогів немає стимулу підвищувати свою кваліфікацію. Депутати пропонують прив'язати оклади до категорій вчителів: щоб різниця в зарплаті вчителя першої та другої категорії становила 25%, а першої та вищої - 40%. Крім того, хочуть скасувати надбавку за вислугу років і законодавчо закріпити 40-годинний робочий тиждень. Зараз діє норма про погодинну навантаженні - в ставку входить 18 годин в тиждень. Також в проекті залишилася норма про роботу за контрактами для вчителів пенсіонерів - їм договори хочуть переглядати раз в 1-3 року, що ще тоді викликало шквал обурень в педагогічному середовищі.

Поки відкрите питання - що буде зі школами. Вже давно Мінфін заявляв, що державі обходиться занадто дорого утримання сільських шкіл з малокомплектними класами. Зараз обговорюється кілька варіантів - від закриття таких шкіл за рішенням місцевої влади до "квот" для середніх навчальних закладів. Так, в "Слугу народу" пропонують законодавчо прописати відмова держави фінансувати з 1 вересня 2020 року школи, в яких навчається менше 30 дітей. З 2021 року фінансування заберуть у шкіл, в яких менше 40 учнів. "Планку" будуть підвищувати до 2027 року. На той час розраховувати на державне фінансування зможуть школи, в яких не менше 300 учнів. Очевидно, що прийняття такої норми призведе і масові скорочення вчителів.

Точаться суперечки також про мінімальний кількість дітей в класах. Після першого читання в проекті залишилася норма про наповнюваність класів в 5-30 чоловік з можливістю збільшення, "якщо не порушуються санітарні норми". Ряд хочуть цю норму залишити, але прибрати можливість переповнювати класи. В "Голосі" пропонують встановити нові ліміти: мінімальна кількість учнів - 8 осіб в класі, максимальне - 24 людини для молодшої школи та 30 - для середньої і старшої. У Міносвіти заявили, що не підтримують поправку про 40-годинному робочому тижні. Але визнали, що зарплатна система "потребує реформування". Профільний комітет має намір ґрунтовно опрацювати "зарплатну" 24 статтю законопроекту про повну загальну середню освіту.

При цьому в учительських колективах зараз не найкращі настрої. Педагоги бояться, що зарплати їм уріжуть, а працювати доведеться більше. І це при тому, що на хвилі передвиборної кампанії тоді ще кандидат в президенти Володимир Зеленський обіцяв учителям рекордні зарплати в 4 000 доларів. "Насправді в 40-годинному робочому тижні, здавалося б, немає нічого страшного. Все українці так працюють - по 8 годин на день. І вчителі згодні, але тільки за умови, що відпрацюють 8 годин на день і їх ніхто не чіпає - ні в робочі дні, ні на канікулах, ні у відпустці. Але в школах так не буває - завжди залишається робота і на вечір, і на вихідні, тобто, виходить, що доведеться працювати вже не по вісім, а мало не по дванадцять годин в день, а платити за це будуть ще менше. Вчителі наводять наступний приклад: їх школа працює у дві зміни, тобто, якщо вчителя поставити на заміну уроків, то він буде змушений відпрацювати свій годинник в першу зміну, а потім - вже "зайві" годинник ще і в другу. І за це йому нічого не доплатять.

Але найгострішим залишається питання з зарплатами. Зрозуміло, що формулу в результаті будуть кардинально міняти, але як саме - поки питання. Не виключено, що надбавки все ж скасують, а посадовий оклад трохи збільшать. Але не "загубляться" гроші в процесі такого "перенесення надбавок в оклад" – поки неясно. У профспілках кажуть, що держава постійно економить на вчителях. У проекті бюджету на наступний рік на галузь закладено 5,6% ВВП, хоча реальна потреба - не менше 7%. Наступного року прожитковий мінімум становитиме, згідно з проектом бюджету, 2 102 гривні. Але ця сума поки не остаточна. Профспілки наполягають, щоб в головному кошторисі країни прописали реальний прожитковий мінімум, а він, за розрахунками Мінсоцполітики, становить в цінах 2019 року 4 732 гривні. Тобто, якщо закладуть таку суму, то вчителям повинні платити не менше 11 830 гривень вже з 2020 року. Якщо врахувати, що в Україні налічується близько півмільйона вчителів, бюджетні витрати на зарплати стануть значними - від 2,6 млрд до 6 млрд гривень на місяць в залежності від остаточного розміру прожиткового мінімуму. Чи знайдуть такі гроші в бюджеті – невідомо...

Ви дивилися програму "Червона картка". До побачення.

Читайте нас в Facebook і Тwitter, також підписуйтесь на канал в Telegram, щоб завжди бути в курсі важливих змін в країні і світі

останні новини