Последние новости Украины и мира

alt
Программы Красная карточка Наша економіка, як "Титанік", йде на дно, – "Червона картка" №944
#Політика #Корупція #Нацбанк #Економіка
Наша економіка, як "Титанік", йде на дно, – "Червона картка" №944
11.07.2019 , 17:39
Андрей Томский
230
15

Україні загрожує нова економічна криза.

Більше, ніж половина 2019 року відбулося. Нас лякали доларом по 40, тому що в бюджет заклали курс близький до 30, обвалом всього, що тільки можна і взагалі мало не економічним розвалом країни.

Проте, курс долара непристойно низький, з голоду в країні ніхто не вмирає, хоча і не жирує і взагалі - незрозуміло як все працює. Тому що грошей немає, кредитів немає, траншей МВФ немає, але інфляції і дефолту теж немає. Природно, в першу чергу про те, що відбувається треба питати Національний банк. Адже саме він згідно із законом у нас головний хранитель національної валюти і головою відповідає за її економічну стабільність. І ось Нацбанк випустив червневий звіт про фінансову стабільність. Давайте спробуємо розібратися, які фундаментальні ризики розгледів регулятор на горизонті української економіки?

З цією ситуацією розбирається Андрій Томський - автор і ведучий програми "Червона картка", черговий випуск якої вийшов в ефірі телеканалу Rabinovich TV в четвер, 11 липня.

НБУ в своїх оцінках того, що відбувається все більше нагадує "вдалину смотрящего" на "Титаніку" напередодні зіткнення останнього з крижаною брилою. Основна увага сконцентрована на прибутковості банківського сектора: ну, так, головне, щоб "скарбники" декількох десятків банків, в основному з іноземним капіталом залишилися задоволені. Регулятор створив найбільш герметичну і ізольовану від реального сектора економіки в світі і цілком задоволений собою. Так само як і на "Тітатніке", для регулятора головне, щоб справно працювали "двигуни" -банки і був міцний захисний корпус, який огороджує банківську систему від будь-яких впливів ззовні. Питання правильності курсу перед Нацбанком, так само як і перед капітаном "Титаніка", особливо не варто: основне завдання - задовольнити очікування зовнішніх кураторів.

Якщо криза 2008 року амортизували банки із іноземним капіталом, що відкрили в нашій країні ящик Пандори валютного кредитування населення а обвал 2014-2015 рр. - банки з українським капіталом, сотня яких була відправлена ​​до ліквідаційного фарш, то майбутню кризу банківського сектора неминуче прийме на себе сегмент держбанків, які зараз сконцентрували в собі майже 60% системних депозитів населення і трохи меншу частку робочих активів. Якщо криза станеться, то це стане головним болем уряду, а ще точніше - міністра фінансів, який є уповноваженим власником цих фінансових установ від імені держави.

Як би передчуваючи можливу точку напруги, аналітики НБУ зробили в звіті про фінансову стабільність спеціальну вкладку, присвячену держбанкам. Зараз показник достатності їх капіталу (відношення власних коштів банку до розміру його активів, зважених за рівнем ризику) знаходиться на позначці 8-10%, і це поки вище мінімального нормативного значення в 7%, але істотно нижче планового індикатора в 11,5%, який повинен бути введений в найближчі роки. Докапіталізація держбанків в 2014-2017 рр. вже коштувала країні 8,7% ВВП. Саме тому регулятор і закликає Мінфін припинити вилучати дивіденди з держбанків, а замість цього направляти їх прибуток на збільшення капіталу.

Однак в цілому Нацбанк вельми задоволений ситуацією, замкнутої моделлю банківської системи. За п'ять місяців поточного року банки заробили приблизно такий же прибуток, як за весь минулий. Чергова економічна антиутопія: економіка істотно уповільнила темпи розвитку (зростання ВВП скоротився до 2,5%), реальний сектор практично повністю відрізаний від кредитного важеля, ставлення кредитно-інвестиційного портфеля банків до показника ВВП та капітальних інвестицій знаходиться на історичних мінімумах в порівнянні з докризовим періодом , а банки в цих умовах продовжують нарощувати прибуток. Відбувається приблизно наступне: держбанки отримали докапіталізацію з боку держави у вигляді внеску в їх статутний капітал портфеля облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). Частина вільної ліквідності, отриманої на ринку, вони також вклали в покупку державних цінних паперів. Зараз їх портфель ОВДП налічує 320 млрд грн, за яким на користь банків нараховуються щороку мільярдні доходи за рахунок держбюджету. У цих умовах держбанки можуть взагалі не проводити активні операції - потрібні суми доходу будуть "намальовані", що ні передбачає того, що всі вони фактично отримані.

Що стосується кредитування, то воно зараз частково активовано лише в сегменті споживчих кредитів, які видаються під відсотки, значно вищі за середньоринкові. У реальному секторі все звелося до фінансування простих сировинних циклів (посіяв, виростив, зібрав, продав) і супутньої логістики, тобто галузей, що генерують рентабельність на рівні 30-40%. В іншому відбувається лише видача нових кредитів замість погашених і рефінансування старої заборгованості, без істотного приросту кредитного портфеля.

Навіть мінімальна кредитна активність банків викликає у НБУ ревнощі. Не встигли банки наростити роздрібний портфель кредитування, як регулятор тут же зазначив в якості ризику швидке зростання цього портфеля (30%) протягом восьми кварталів поспіль. Зараз "потреби" складають 18,4% від розміру загального кредитного портфеля і приносять 40% процентного доходу в частині кредитування. Тобто майже кожна друга гривня, отримана банками від кредитування, припадає на населення. Навіть без урахування того, що зростання споживчого кредитування істотно (до $ 1 млрд на рік) погіршує сальдо торгового балансу, в них дійсно зосереджені системні ризики неплатежів в разі уповільнення динаміки зростання доходів населення. Що вже й спостерігається. Так що в цьому випадку "ревнощі" регулятора обгрунтована.

Передумовами для "жорсткої посадки" можуть стати як внутрішні, так і зовнішні чинники. Тут можна згадати і відоме порівняння "за лісом не розгледіли дерева". На думку НБУ, нас очікують лише два системних ризику, здатних похитнути макроекономічну стабільність: МВФ і ПриватБанк. Точніше, припинення співпраці з першим і скасування націоналізації останнього. В контексті МВФ НБУ вже змирився з передчасною кончиною діючої програми співпраці Stand-Вy і закликає почати обговорення нової ще до завершення терміну старої. Тут регулятор оптимістичний, відзначаючи, що у нас можна провести ще багато різних реформ, які належить за вигідним курсом обміняти на гроші МВФ.

Крім того, один з ключових чинників стабільності - це ситуація, яка складається навколо ПриватБанку, особливо в частині останніх контроверсійних судових рішень. Тут регулятор не вносить особливої ​​ясності, наприклад, в контексті реструктуризації банку за технологією, випробуваної, зокрема, в Латвії, залишаючи цю проблему в зоні компетенції уряду.

Але є і безсумнівний позитив. Не минуло й три роки, як в НБУ нарешті усвідомили, що банківську систему коштувало би очищати не від банків, а від проблемних активів. У всякому разі про це говорить аналітика звіту. Отже, рівень проблемних активів в банківській системі склав 51,7%, або 599 млрд грн. Наша країна володіє одним з найвищих рівнів "токсикозу": найближче до нас Греція - 45% NPL, у Молдови, де за одну ніч були виведені майже всі валютні депозити, цей індикатор становить 18%, в Італії (де тільки й говорять про можливе банківській кризі) - 13%, в Білорусі - 12%. Якщо взяти країни, що розвиваються Європи і Центральної Азії - 9%, в ЄС (в цілому) - 3%, світовий показник - менше 3%.

Це дуже примітні цифри. Але поки Титанік - тобто наша економіка ще якось пливе, про це ніхто не хоче думати. І аналіз НБУ показує: у нас дійсно буде все стабільно до того моменту, поки хтось не псіханет і не почне виводити гроші різко і багато. Тому що це спровокує ланцюгову реакцію. Решта теж кинуться виводити гроші тому то "раз цей виводить, значить, щось знає". І ось тоді ми отримаємо класичний варіант кількаденного паніки, який закінчиться тим, що курс долара навіть перевищить бюджетний розрахунок і вилетить далеко за позначку 30. Але коли це станеться - для більшості з нас все ще залишається таємницею.

Ви дивилися програму "Червона картка". До побачення.

Читайте нас в Facebook і Тwitter, також підписуйтесь на канал в Telegram, щоб завжди бути в курсі важливих змін в країні і світі.

останні новини