Последние новости Украины и мира

alt
Новини Новини Хто більше допоміг Україні - ЄС чи США?
#Новини України #Новини світу #Економіка
Хто більше допоміг Україні - ЄС чи США?
21.10.2019 , 17:13
Ольга Батуріна
212
15

Під час телефонної розмови із Трампом Зеленський заявив, що США зробили для України більше за все міжнародне суспільство.

 Нещодавно опублікована розшифровка розмови між Зеленським і Трампом привернула до себе увагу світової спільноти у пошуку доказів справи Байдена, тиску Трампа на Україну. Та не меньш помітним залишилось питання, хо більше допоміг Україні – США чи Європа.

Видання "Європейська Правда" зіставило суми та порівняли фінансову допомогу міжнародного суспільства Україні.

У березні 2014 року ЄС оголосив про виділення великого пакету допомоги для України, яка разом склала понад 11 млрд євро – це загальна допомога на розвиток, макрофінансова допомога, позики Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Пізніше ця сума зросла приблизно до 14,4 млрд євро.

Крім того, окремі країни-члени ЄС зобов’язалися виділити Україні близько 1,7 млрд євро допомоги на розвиток у 2014-2017 роках.

Таким чином, загальна допомога ЄС склала 16,1 млрд євро, з яких Україна отримала лише 63% – близько 10,4 млрд євро.

Серед усіх країн ЄС найбільше коштів виділила Німеччина – близько 1 млрд євро (786 млн євро виплачено). Також важливими донорами були: Швеція – 122 млн євро виплачених грантів, Польща – 118 млн євро, Велика Британія – 106 млн євро та Франція – 62 млн євро.

У квітні 2014 року МВФ схвалив дворічну програму stand-by (SBA) для України на суму близько $17 млрд, за якою було виплачено $4,5 млрд.

У березні 2015 року МВФ замінив попередню програму новою чотирирічною програмою розширеного фінансування об'ємом $17,5 млрд. За нею Україна отримала $6,6 млрд у 2015 році, $1 млрд у 2016 році та $1 млрд у 2017 році.

Угода була призупинена через відсутність реформ з українського боку. У грудні 2018 року виконавча рада МВФ затвердила 14-місячну програму SBA на суму близько $3,9 млрд, згідно з якою Україні вдалося отримати лише $1,4 млрд.

Загалом МВФ виплатив Україні $14,6 млрд – 51% від усієї виділеної суми.

 

Група Світового банку, включаючи Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародну фінансову корпорацію (МФК), також надавала Україні кредити, зокрема для державного та приватного секторів.

З 2014 року МБРР виділив кредитів для громадського сектора на суму $5,9 млрд. У рамках цих проєктів виплати до кінця вересня 2019 року досягли $2,8 млрд (47%) – реалізація муніципальних та інфраструктурних проєктів відбувається досить повільно.

МФК спрямована на підтримку приватного сектора в Україні та виділила $350 млн переважно у вигляді кредитів (лише $15 млн – капітальні інвестиції). Сума реальних виплат недоступна у відкритих джерелах.

США надали Україні близько $5 млрд у вигляді двосторонньої допомоги протягом 2014-2019 років (дані за 2018-2019 роки можуть бути неповними). Ця сума складається з грантів на суму $2 млрд (включаючи військову допомогу) та $3 млрд гарантій.

Уряд Японії виділив для України близько $1,6 млрд допомоги – переважно у вигляді позик, хоча з них виплачено лише $465 млн. Головний японський проєкт – це модернізація Бортницької станції очистки стічних вод у Києві, на який було виділено $1 млрд. Цей проєкт має закінчитися до 2025 року.

Канада також стала одним із головних донорів України. З січня 2014 року вона виділила понад $592 млн. У 2014-2017 роках Канада виплатила $552 млн, включаючи два кредити на суму $338 млн.

  • З 2014 року найбільшим міжнародним донором України був МВФ, який виділив близько $28,5 млрд у вигляді макрофінансових позик.
  • Другим найбільшим донором став ЄС, який разом з окремими країнами-членами, ЄБРР та ЄІБ виділив Україні 16 млрд євро у вигляді грантів, позик та інвестицій.
  • Третє місце посідає група Світового банку із зобов'язаннями на $6 млрд у вигляді позик та інвестицій.
  • США – лише на четвертому місці із зобов'язаннями у розмірі $5 млрд.
  • Далі – Японія та Канада.

Кредитна допомога для інфраструктурних проєктів затримується: в кращому разі – через довгі процедури виконання проєкту, в гіршому – через низьку спроможність українських органів державної влади виконувати міжнародні проєкти. Приватний сектор справляється краще і в основному використовує надані можливості.

Читайте нас в Facebook і Тwitter, також підписуйтесь на канал в Telegram, щоб завжди бути в курсі важливих змін в країні і світі.

останні новини